Якщо людина дезорієнтована, не може назвати своє ім’я чи місце перебування, погрожує нашкодити собі чи іншим, плаче або кричить — це можуть буть ознаки сильного стресу. Щоб зарадити в такій ситуації, насамперед переконайтеся, що вам і співрозмовнику нічого не загрожує. Зберігайте спокій, представтесь і скажіть, що бажаєте допомогти.
*Що варто пам’ятати, якщо людина йде на контакт:*
▫️іноді їй просто треба виговоритися;
▫️їй важливо усвідомити, що її почули і зрозуміли;
▫️важливі не тільки ваші слова під час розмови, а й мова тіла.
*Практичні поради:*
🔹Якщо помічаєте ознаки стресу в поведінці людини, не поспішайте з порадами – вислухайте
🔹Чітко представтеся, коли потрібно
🔹Тримайте зоровий контакт, але так, щоб людина не відчувала тиску
🔹Тримайте відкриту позу, не схрещуйте руки, говоріть м’яко, спокійно, не дуже гучно
🔹Запевніть людину, що слухаєте її: «я вас чую»
🔹Уточнюйте незрозуміле: «поясніть, будь ласка»
🔹Не робіть оціночних суджень: «мабуть, ви почуваєтеся жахливо»
🔹Визнайте, що проблема людини важлива: «так, це дійсно важко»
🔹Дайте зрозуміти людині, що вона молодець, бо у стресі нам властиво знецінювати себе: «я вважаю, ви це зробили правильно», «бачу, вам не просто, але ви молодець»
🔹Звертайте увагу не лише на слова людини, а й на її мову тіла: вираз обличчя, погляд, позу, жести
*❗️Пам’ятайте: попри ваше щире бажання допомогти, якщо людина не хоче говорити і ділитися, облиште її, не варто тиснути чи змушувати.*
Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»