Як управляти стресом

*Як управляти стресом*

Причиною стресу є незадоволені потреби. Людина не може жити без їжі й води, тому насамперед повинна закрити свої фізіологічні потреби. Щойно потреби нижчого рівня задовольняються, людина перемикається на задоволення потреб вищого рівня: це визнання, самовираження тощо. 

Однак і потреби вищого рівня можуть стати домінантними – найважливішими. І поки людина не задовольнить свої потреби, вона перебуватиме у стресовому стані.

*Як людина реагує на стрес?* 

Стрес можуть викликати як реальні події, так і уявні. І організм реагує на них більш-менш однаково. Реакція може відрізнятися лише силою емоцій: від легкого занепокоєння до паніки. А також рівнем фізичного напруження: від практично невідчутного до «вискакування серця» із грудей і «заціпеніння» м'язів.

*На фізіологічному рівні організм* реагує інстинктивним бажанням усунути причину стресу або ж уникнути зіткнення з нею. Тому фізіологічну реакцію на стрес визначають як «боротися чи втікати». 

У цей момент організм мобілізує всі резерви: частішає дихання, пришвидшується серцебиття, напружуються м'язи. Це важливо в екстремальній ситуації, коли людина змушена діяти негайно заради свого порятунку. Проте так само організм реагує і на стрес, викликаний не такими критичними обставинами.

*На психологічному рівні* стрес викликає в людини неприємні відчуття – занепокоєння, страх, гнів. Ознаками стресу також є збудженість, агресивність, дратівливість, втрата почуття гумору, неможливість зосередитися на виконанні повсякденних справ. Може виникнути відчуття втрати контролю над собою і ситуацією, почуття безпорадності, пригніченості, безнадії. Страх, викликаний стресом, може спричинити паніку. 

Стрес позначається і на поведінці людини. Щоб позбутися стресу, люди, наприклад, починають зловживати алкоголем, більше курити, замість того, щоб розв'язувати проблеми, впадають у бездіяльність і апатію.

*Як безпечно керувати стресом?*

Існує безліч ефективних і цілком безпечних способів, що допомагають керувати стресом.

*Фізичні способи керування стресом*

🔸 Фізичні вправи допомагають майже відразу. Навіть 20 хвилин фізичної активності щодня значно покращує самопочуття. 

🔸 Раціональне харчування. Люди у стані хронічного стресу часто зловживають солодощами. Однак набагато корисніше їсти овочі, в яких містяться потрібні для подолання стресу вітаміни й мінерали.

🔸 Відпочинок і сон. Порушення сну – перший симптом стресового перевантаження. Щовечора треба лягати в той самий час. Перед сном потрібно провітрити спальню, прийняти теплу ванну чи душ, можна випити склянку трав'яного чаю або молока з медом.

*Емоційні способи керування стресом*

🔸 Стрес потрібно «проговорити» – висловити свої почуття словами, розповісти про них близькій людині.

🔸 Можна записати ваші думки й почуття. Викладені на папір, вони втрачають руйнівні властивості. 

*Інтелектуальні способи керування стресом*

🔸 Планування часу – неодмінна річ для профілактики стресів. Складіть список справ і поступово викреслюйте вже зроблене. Найважливіші й термінові справи зі списку потрібно виконувати найперше.

🔸 Позитивне мислення (при можливості) послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин.

Галина Волошина, психологиня

Відповідальність за емоції в нашому житті

Відповідальність за емоції в нашому житті

На зауваження реагуєте виправдовуваннями, дуже засмучуєтеся, відчуваєте злість? Перекладаєте вину на когось або щось, що вас вивело з рівноваги, розізлило, тригернуло? Якщо так, то саме час взяти відповідальність за свої емоції.

Взяти відповідальність за емоції — не означає перестати відчувати. Ми не вибираємо, що відчувати, а що ні. Це як холод чи жар. Ми просто їх відчуваємо. 

Взяти відповідальність за свої емоції означає прийняти їх, не відкидаючи й не пригнічуючи. Це усвідомлення та контроль над тим, як ми реагуємо на події навколо нас. Визнання того, що ми не можемо обирати, що відчувати, але ми завжди можемо обирати, як реагувати на ці емоції.

Шкідливість пригнічення та підміни емоцій

На жаль, пригнічені емоції нікуди не зникають, а тишком-нишком продовжують впливати на людину зсередини. Пригнічені емоції можуть призвести до фізичних проблем: гормонального дисбалансу, аутоімунних захворювань тощо. Адже емоції запускають ланцюги процесів в організмі, наприклад, вироблення гормонів, підвищення пульсу та тиску, мобілізацію м’язів, пригнічення травлення.

Також підміна одних емоцій іншими або взагалі їхнє невираження може призвести до непорозумінь, недовіри у стосунках. Невміння виражати почуття може сприяти самотності, розчаруванню та депресії.

Що робити?

🔸 Визнайте емоції

Не соромтеся відчувати емоції. Вони є частиною нашого життя, і ми маємо право на них.

🔸 Позначте емоцію

Свідомо дайте визначення почуттям: "я злюся", "мені страшно", "я соромлюся" тощо. Розвивайте свій емоційний словник.

🔸 Спостерігайте за сигналами тіла

Уважно слідкуйте, як ваше тіло реагує на емоції. Фізичні відчуття можуть допомогти зрозуміти емоційний стан.

🔸 Знайдіть причину

Спробуйте зрозуміти, як і в який момент виникла ця емоція. Поміркуйте про зовнішні та внутрішні фактори, що спровокували її. Чому саме це вивело вас із рівноваги? Що саме ви хотіли, чого саме прагнули в той момент?

🔸 Розділіть емоції

Розрізняйте оригінальні емоції від тих, що виникають пізніше через ваші роздуми, самоаналіз. Намагайтеся розкрити справжні почуття.

Коли ви почнете розуміти природу власних реакцій та відчувати, як вони з’являються й набирають оберти, вам буде все легше й легше справлятися з травмувальними ситуаціями. Вам вдасться уникнути негативних наслідків, поступово вибудовуючи власний емоційний світ.

Якщо ваші намагання не мають успіху, не здавайтеся. Зверніться до спеціаліста, терапія показує ефективні результати.

*Критика: корисна і не дуже*🤔

*Критика: корисна і не дуже*

*Критика* – це та річ, яку нам зазвичай неприємно чути. Але інколи вона буває конструктивною, допомагає виправити помилки та недоліки. Її також можна використати як поштовх до змін, до особистого зростання та розвитку. Водночас критика може руйнувати наші захисні реакції та стати причиною низької самооцінки.

Тому важливо навчитися відрізняти конструктивну критику від деструктивної та токсичної, а також вміти правильно на неї реагувати. На щастя, вміння сприймати конструктивну критику можна розвинути й використовувати собі на користь. 

*Як відрізнити корисну критику від токсичної?*

🔸 Поради та оціночні судження від інших людей, і навіть від найближчих родичів, можуть зачіпати вас та ображати. Якщо їхні слова впливають на вашу самооцінку, змушують вас почуватися погано, то це токсична критика.

🔸 Метою токсичної критики є образити, принизити людину. 

🔸 Тоді як конструктивна критика направлена на виявлення недоліків. Вона може допомогти людині стати кращою, поліпшити результати своєї роботи.

🔸 Конструктивна критика аргументована, а головне – направлена на дію, а не на саму людину.

🔸 Поставте собі запитання, чи достатньо обізнана людина у предметі, який критикує, а також дізнайтеся, на яких фактах ґрунтується її судження.

🔸 Якщо ставлення вашого критика до вас переважно негативне, і від нього нічого крім критики ви не чуєте, то найімовірніше, його слова є проявом упередженого ставлення або заздрощів.

*Як правильно сприймати критику?*

🔸 Створіть дистанцію між собою і вашою діяльністю. Це дозволить легше сприймати критику.

🔸 Прослідкуйте за своїм станом після чергової порції критики. Якщо ви почуваєтеся пригнічено, постарайтеся зупинити негативні думки про себе. Інакше переконання у власній нікчемності переконає вас, ніби ви “недостатньо”: недостатньо красиві, недостатньо розумні тощо.

🔸 Якщо хтось порушує ваші кордони, руйнує ваше почуття гідності – припиніть або хоча б обмежте спілкування з такою людиною.

🔸 Спробуйте відволікти себе, відпочиньте. Фокусуйтеся на позитивних думках: тут може допомогти ведення щоденника вдячності.

🔸 Будьте добрішими до себе. Прийміть факт, що ви завжди є достатньо хорошим/хорошою і ніхто не має права вас ображати.