ВАЖЛИВІСТЬ ЗБЕРЕЖЕННЯ КОНТАКТУ З ПІДЛІТКАМИ У ВОЄННИЙ ЧАС

Вікно толерантності

https://youtu.be/WLc2-CH-MhM?si=KdWk5hIPkne1KHRx

*FOMO, або Страх втрачених можливостей*

*FOMO, або Страх втрачених можливостей*

Чи буває так, що під час скролінгу соцмереж вас наздоганяє думка: «А я що роблю не так? Чому моє життя не таке яскраве і цікаве?» У сучасному світі безперервного інформаційного потоку багато людей стикаються з FOMO (Fear of Missing Out) — страхом втрачених можливостей. *Цей стан знаходить прояв у різних аспектах життя:*

📍 У повсякденності — це постійне прагнення бути в курсі всіх подій, участь у трендах, страх щось пропустити.

 📍 На роботі — це нав’язливе бажання реалізувати весь потенціал, ловити кожен шанс, страх бути недостатньо продуктивним чи відставати від колег.

 📍 У вихованні дітей — невпинне прагнення дати дитині максимум: запис на всі гуртки й секції, навчання одразу всьому.

Соціальні мережі поглиблюють цей стан, створюючи ілюзію, що хтось завжди живе «краще», «успішніше», «яскравіше». У гонитві за цими стандартами ми часто стикаємося з виснаженням, відчуттям порожнечі й незадоволеності життям.

*Чому виникає FOMO?*

З погляду психоаналізу, FOMO коріниться у тривозі втрати та бажанні бути прийнятим у соціумі. Людина прагне компенсувати власні страхи через постійну активність, підвищену продуктивність чи контроль над ситуацією.

*Як подолати FOMO?*

1. Перегляньте свої цінності. Визначте, що дійсно важливо для вас, а не для вашого оточення чи соцмереж.

2. Встановіть межі. Обмежте час у соціальних мережах і зосередьтеся на реальних стосунках.

3. Розвивайте усвідомленість. Практикуйте медитацію чи рефлексію, щоб бути більше «тут і зараз».

4. Прийміть ідею вибору. Усвідомте, що неможливо охопити все, але це не робить вас менш успішним чи щасливим.

5. Шукайте підтримку. Спілкування з друзями чи психологом допоможе розставити пріоритети.

Так, FOMO — це виклик сучасності, але замість нескінченної гонитви за примарними ідеалами, стандартами, трендами ми можемо обрати більш продуктивний шлях — шлях до гармонії із собою.

Що таке РДУГ:розвінчуємо міфи

*Що таке РДУГ: розвінчуємо міфи*

*РДУГ* – розлад дефіциту уваги та гіперактивності. Він оточений безліччю міфів і стереотипів, що спотворюють суть проблеми та стигматизують людей із цим діагнозом. 

*Що ж потрібно знати про РДУГ:*

🔸 РДУГ – це не відсутність дисципліни, не питання волі чи виховання, а нейробіологічний розлад, пов'язаний із порушенням функцій мозку. Тому некоректно говорити про те, що причиною РДУГ є неправильні методи виховання. Просто діти із цим розладом потребують особливих підходів.

🔸 На РДУГ страждають не тільки діти – розлад також може зберігатися в дорослому віці, хоча й симптоми проявляються інакше, але все ж є труднощі з концентрацією та імпульсивність. До речі, за допомогою спеціальних методик і рекомендацій можна навчитися концентруватися на завданнях і доводити справи до кінця.

🔸 При РДУГ гіперактивність – лише один із проявів, проте не єдиний. Люди, що страждають на розлад, мають труднощі також із концентрацією, плануванням і контролем імпульсів.

🔸 Гаджети не викликають РДУГ. Вони можуть погіршувати симптоми, проте не є причиною розладу.

Важливо пам'ятати, що попри всі труднощі, існують ефективні методи, які дозволяють жити якісне життя із РДУГ.

*Полегшити симптоми розладу допоможуть:* 

🔸 Медикаментозна терапія. Спеціальні ліки допомагають збалансувати нейромедіатори в мозку і зменшити симптоми (гіперактивність, імпульсивність та неуважність).

🔸 Психотерапія. Когнітивно-поведінкова терапія допомагає навчитися управляти емоціями, краще комунікувати в соціумі, а також поліпшує навички планування та організації.

🔸 Компенсаторні стратегії. Спеціальні техніки та прийоми – використання таймерів, організація робочого простору, ведення щоденника – допомагають компенсувати пов'язані із РДУГ труднощі.

🔸 Освітні програми. Спеціалізований підхід у навчанні допомагає дітям і дорослим із РДУГ краще розуміти свій стан, розвивати навички саморегуляції та адаптуватися до навчання або роботи.

🔸 Підтримка оточення. Надважливо, щоб людей із РДУГ розуміли та підтримували родичі, друзі й колеги.

*Пам'ятайте*: досягнення цілей та повноцінне життя при РДУГ – реальність. Головне – якомога раніше звернутися до спеціаліста і отримати належну підтримку.

📎Як уникнути токсичної продуктивності📎

📎Як уникнути токсичної продуктивності📎

✨Перестаньте жертвувати базовими потребами (сон, відпочинок, прийом їжі) в ім'я роботи без крайньої необхідності;

✨робіть перерви у роботі. Як варіант, «закладіть» по 10-15 хвилин на відпочинок у загальний час виконання кожного робочого завдання;

✨перестаньте порівнювати свої успіхи з чужими. По-перше, люди схильні перебільшувати свої здобутки. По-друге, навіть якщо хтось досягнув більшого, можна просто порадіти за нього, а не намагатися змагатися;

✨займіться спортом та пам'ятайте, що спорт не забирає час від роботи;

✨уникайте надмірного саморозвитку. Не варто ходити модними тренінгами тільки тому, що «всі туди ходять»;

✨зрозумійте свою цінність з усіма своїми знаннями, навичками та досвідом.

Емоційний інтелект

Емоційне обслуговування: коли турбота стає тягарем

*Емоційне обслуговування: коли турбота стає тягарем*

Часто ми плутаємо щиру турботу про інших з емоційним обслуговуванням. Але це два абсолютно різні поняття. 

*Емоційне обслуговування* – це, по суті, примус до емоційної підтримки інших людей, навіть якщо в нас немає на це ресурсів або бажання. Таке відбувається, коли наші емоційні потреби ігноруються, а ми постійно підлаштовуємося під чужі.

Зазвичай емоційне обслуговування проявляється в типових ситуаціях, коли людина намагається бути для всіх ”хорошою”.

Це випадки, коли ви, наприклад, вдаєтеся до спроб розвеселити сумних друзів, навіть коли вам особисто сумно і важко, або ви готові брати на себе організацію якихось заходів, навіть якщо втомилися і потребуєте відпочинку.

*Ключові ознаки емоційного обслуговування:*

✅ Вимушеність. Дії здійснюються не із власної волі, а під тиском обставин або очікувань інших.

✅ Відсутність вибору. Створюється відчуття, що відмовитися від допомоги іншим неможливо.

✅ Знецінення власних потреб. Ваші емоції та бажання відходять на другий план.

✅ Готовність 24/7. Ви завжди повинні бути доступні для інших, навіть якщо самі потребуєте підтримки.

✅ Відсутність взаємності. Ваша турбота часто сприймається як щось само собою зрозуміле.

*Чому це шкідливо?*

Постійне емоційне обслуговування може призвести до вигорання, порушення особистих кордонів, депресії, тривоги, безсилля.

*Як зупинити емоційне обслуговування?*

🔸Визнайте проблему. Перший крок – це усвідомлення того, що ви потрапили в цю ситуацію.

🔸Окресліть свої кордони та навчіться говорити “ні”. У вас має бути вибір. Часто це важка, але необхідна навичка.

🔸Піклуйтеся про себе. Врешті-решт поставте себе, ваші інтереси й потреби на перше місце.

🔸Обговоріть проблему із близькими людьми або психологом чи психотерапевтом. 

*Пам'ятайте:* турбота про інших – це чудово, але вона не повинна йти на шкоду вам самим. Здоровий егоїзм – це не егоїзм, а турбота про власний добробут.