Як розпізнати професійне

*🔥Як розпізнати професійне вигорання та попередити його?*

Для багатьох з нас понеділок – складний день, і ми з нетерпінням чекаємо на вихідні. Але це – ще не ознака професійного вигорання.

Тоді як до основних симптомів вигорання на роботі належать:

📍Втрата ентузіазму.

📍Збільшення кількості помилок та падіння якості роботи.

📍Страх перед нововведеннями.

📍Песимістичні настрої щодо власної діяльності та роботи компанії в цілому.

📍Втрата відчуття сенсу роботи, яку ви виконуєте.

📍Зменшення соціальних контактів на роботі.

📍Дратівливість.

📍Хронічна втома.

У сукупності такі емоційні стани майже неминуче призводять до звільнення. Та чи є спосіб запобігти вигоранню на роботі?

✅ Знайдіть спосіб емоційної розрядки від складних переживань на роботі. Наприклад, за допомогою техніки виписування негативу на папері або «змивання» поганих емоцій з рук під струменем води.

✅ Активний спосіб життя та спорт – є профілактикою роздратованості та хронічної втоми.

✅ Підвищуйте власну планку. Відчуття прогресу в кар'єрі важливе для того, щоб уникнути вигорання.

✅ Проведіть за можливості чітку межу між робочим часом та особистим життям. Інакше це призводить до відчуття, що робота поглинає увесь ваш час.

✅ Відзначайте кожне своє досягнення за методом «маленьких кроків». Це додасть впевненості та забезпечить відчуття постійного прогресу.

Джерело: Happy Monday

 Шановні учасники освітнього процесу:

учні, батьки, педагоги!

Інформуємо Вас, що в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», ініційованої першою леді України Оленою Зеленською старувала комунікаційна кампанія.

Мета кампанії – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров`я, дати розуміння та показати інструменти, які допоможуть українцям дбати про свій внутрішній стан.

За даними соціологічних досліджень, понад 90% українців мали хоча б один із симптомів тривожного розладу, а 57% перебувають у зоні ризику розвитку ментальних порушень. Українці не мають звички звертатися до фахівця: 31% громадян не вважають свої проблеми достатніми для цього. Зараз це основний бар’єр на шляху звернення по психологічну допомогу.

Так само, як здатність до адаптування, функціонування й навіть певного розвитку під час війни, перспективи повоєнного відновлення України значною мірою залежать від рівня емоційної солідарності громадян та культури піклування про ментальне здоров’я. Психологічні проблеми наростають непомітно, впливають на всі сфери життя та знижують здатність протистояти викликам.

У межах кампанії створено спеціальну сторінку:

http://howareu.com (howareu_program), де запропоновані контакти, посилання, поради, продукти, техніки та методики, які допоможуть піклуватися про ментальне здоров`я – своє та людей поруч.

Дізнатися більше інформації про ментальне здоров’я можна також на сторінках у соціальних мережах:

Facebook – https://www.facebook.com/howareu.program

Instagram – https://www.instagram.com/howareu_program

YouTube – https://www.youtube.com/@howareu_program

Twitter – https://twitter.com/howareuprogram

Telegram – https://t.me/howareu_program

TikTok – https://www.tiktok.com/@howareu_program

Viber – https://invite.viber.com/?g2=AQAyHzQp6XJwmVCkkkXeWJVdLF

8eAQa8Pzq3 NYgcLWJGls3sN3tGibu5P%2BEH0rsb

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», ініційована Оленою Зеленською, має на меті допомогти українцям знайти джерело сили.

Джерело внутрішнє, в собі, на рівні усвідомлення й визнання власного психічного стану та хоча б приблизної оцінки ступеня його кризовості. Піклування про ментальне здоров'я має стати звичною відповідальністю кожного. Також необхідно створити систему сервісів і послуг, які зможуть різними засобами та дієвими механізмами підтримати людину, коли вона не справляється самостійно.

Розробку та впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я координує МОЗ України. Всесвітня організація охорони здоров’я – експертний партнер, виконавчий партнер – громадська організація «Безбар’єрність».

Майданчиком для розробки та ухвалення рішень є Міжвідомча координаційна рада при Кабінеті Міністрів України. Комунікаційна кампанія реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

*❓Як допомогти тим, хто переживає гострий стрес*

*❓Як допомогти тим, хто переживає гострий стрес*

Гостра стресова ситуація – це стан, коли існує загроза життю людини. Ті, хто опинився в такій ситуації, потребують психологічної допомоги. Як діяти і що робити, якщо ви той, хто повинен надати першу психологічну допомогу? 

Є чіткий протокол допомоги людям, які щойно пережили гостру стресову ситуацію. Він простий у застосуванні та підходить не тільки для психологів, а й для всіх, хто бере участь у ліквідації наслідків. Його дотримання дозволить надати першу необхідну допомогу. 

🔹Потрібно заспокоїтися самому. Працюйте лише у стабільному емоційному стані. Вам теж може бути страшно. Але ваша відмінність у тому, що ви можете контролювати емоції, тому зниження тривоги відбудеться швидше. 

🔹Вкрай важливо! ПРО емоції не говоримо, нам потрібно «увімкнути» зовсім інші зони мозку.

🔹Не говоримо такі речі: «Заспокойтесь. Все буде добре.  Все мине. Життя налагодиться» тощо.  Такі слова замість надії дадуть людині, якій ви допомагаєте, відчуття самотності. Вона вам не повірить. 

🔹Говоримо в набагато повільнішому темпі, ніж зазвичай. Навіщо це? Для людини, якій ми надаємо допомогу, зовнішній світ звалився, більше немає нічого стабільного. Тому ми маємо бути реальними і дати відчуття опори, впевненості, стабільності.

🔹Говоримо чіткими короткими фразами. «Поглянь на мене. Ти бачиш мене?» З цього можна розпочати. Людина відчуває ефект тунельного зору. Потрібно розширити цей тунель.

🔹Встановлюємо контакт і даємо перше відчуття, що є щось, крім пережитого жаху. Спочатку представтеся.  

🔹Запитайте: «Як вас звати?»

🔹Далі – куди ви йшли, що робили, що збирались робити, коли …?  (завила сирена, почалися постріли, всі почали бігти – назвіть ситуацію).

Гострий стрес може розірвати безперервність подій життя. Ці питання поєднують події в один ланцюг, повертають почуття безперервності життя.

🔹Повторіть за людиною відповідь – чітко та ясно.  Доповніть, якщо ви знаєте ситуацію. Без емоцій та подробиць.

🔹Ще потрібно включити мислення, відновити відчуття контролю та власної значущості.  Цей етап вимагатиме вашої творчості. Можна, наприклад, попросити порахувати людей, поміряти комусь тиск (якщо є тонометр), подивитися номери будинків довкола. Приклад формулювання: «Допоможи мені, мені дуже потрібно дізнатися, які номери біля прилеглих будинків – от того й того, але в мене поганий зір».

🔹Потім нормалізація. Говоримо: «Всі твої реакції, які ти відчуваєш (перерахувати те, що ви бачите, наприклад, сльози, розгубленість, тривога, спустошеність, жах, збентеження, загальмованість, агресія тощо) – це нормальні реакції на ненормальну ситуацію».

🔹Рідкісна ситуація – людина в ступорі. Якщо людина завмерла і не реагує, застосовуйте голос (скажіть щось впевнено та голосно), візуальні подразники (помахайте рукою перед очима). Можна пробувати дати в руки щось контрастне (якщо поруч є швидка допомога, то можна взяти лід і дати в руки). Не треба бити по щоках (як ми бачили в кіно). Під час ступору людина чує і розуміє, але не може рухатися.

*❗️ ВАЖЛИВО*

❌ Не вступати в суперечки з людиною, якій надаєте допомогу, навіть якщо її думка відрізняється від вашої. Не переконуйте. Це не наше завдання. Наше завдання – допомога людині, яка переживає гостру реакцію на стрес.

❌ Пам'ятайте, ми надаємо допомогу людині, яка особливо схильна до навіювання. Кожне наше слово може бути як терапевтичним, так і руйнівним.  Наше завдання – знизити вплив стресової ситуації. Тому не слід вживати складні розумні слова, які можуть заплутати.

 Щоб самим не стати жертвою ІПСО та не допомагати у цьому ворогу, важливо *прокачувати свій рівень медіаграмотності.*

*На сайті EdEra є кілька безплатних курсів, що у цьому допоможуть*
Онлайн-курс про роботу медіа, фейки та перевірку інформації «Години медіаграмотності»: https://study.ed-era.com/uk/courses/course/824
VERY VERIFIED: https://verified.ed-era.com/ua
Онлайн-курс пояснює, як орієнтуватися в інформації довкола та як розпізнавати дезінформацію та пропаганду
Перший український онлайн-курс з фактчекінгу «Фактчек: довіряй-перевіряй»: https://bit.ly/2D7C1u0
Платформа критичного мислення «Подумай двічі!»: https://bit.ly/3XyQR2b
Проходьте самі та діліться з близькими 

https://study

 *​​Українці, які постраждали під час війни, перебували в окупації чи пережили жахіття внаслідок бойових дій, можуть отримати безкоштовні психологічні консультації на платформі

 «Розкажи мені»*: https://tellme.com.ua/

Проєкт «Розкажи мені» надає можливість отримати безкоштовні консультації психологів, які пройшли додаткове навчання за міжнародними протоколами програми щодо ліквідації проблем у галузі психічного здоров’я. Залишайте заявку на сайті та турбуйтеся про своє ментальне здоров’я.

_Публікація підготовлена в межах реалізації проєкту ПРООН

«ЄС за діалог: Зміцнення стійкості України для реагування на нагальні потреби центральної і місцевої влади, а також населення, що постраждало внаслідок війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам чи упорядникам видання та необов'язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агентств ООН.

*Що робити, коли особистий ресурс на нулі?*

Багато людей сприймають стан емоційного вигорання як категорично негативний, помилково докоряючи собі в лінощах чи неорганізованості. Насправді ж стан «нульового ресурсу» просто сигналізує нам про необхідність зробити перерву та перемкнути увагу.

*Як швидко повернутися у «форму»? Психологи радять:*

* Щоденні ритуали радості*

Стрес не завжди очевидний. Навіть коли здається, що в житті все спокійно, щоденна рутина та обов’язки забирають багато енергії. Ритуали, які дозволяють відновити особистий ресурс, мають бути так само щоденними. Чашка кави зранку в цілковитій тиші або година, проведена наодинці з улюбленою музикою. Дрібниці, на які постійно не вистачає часу, але саме вони допомагають нам відновити мотивацію та налаштуватися на продуктивний день.

* Упорядкований простір і догляд за собою*

Коли здається, що в житті все йде не за планом, важливо відновити відчуття контролю. Тому впорядкування робочого місця або власної оселі може бути першим кроком. Також приділіть увагу догляду за собою.

* Спорт* 

Традиційне джерело дофаміну. Так званого «гормону щастя», що, зокрема, має вагомий вплив на зосередженість і мотивацію. Прості та регулярні фізичні навантаження здатні допомогти вийти зі стану втраченого емоційного ресурсу.

Кохання (if you know what І mean)

Напередодні Дня всіх закоханих буде злочином не згадати про цей метод, що також є потужним джерелом дофаміну і способом знизити рівень стресу. Тож класики радять: кохайтеся. З правильними людьми. І вони мають рацію.

* Small talk*

Коли не вистачає енергії та відчувається важка втома від рутини, маленька розмова ні про що з новою людиною може дати позитивний імпульс, такий необхідний вашій психіці.

* Мрійте*

Так, це складно робити під час війни – планувати майбутнє та своє життя. Але саме цей образ майбутнього часто змушує людей боротись і перемагати навіть у найбільш безвихідних ситуаціях. Вірте в себе та у своє майбутнє.

_Джерело: психологиня та психотерапевтка проєкту Rescue Now Надія Терещенко.

*​​Українці, які постраждали під час війни, перебували в окупації чи пережили жахіття внаслідок бойових дій, можуть отримати безкоштовні психологічні консультації на платформі «Розкажи мені»*: https://tellme.com.ua/

Проєкт «Розкажи мені» надає можливість отримати безкоштовні консультації психологів, які пройшли додаткове навчання за міжнародними протоколами програми щодо ліквідації проблем у галузі психічного здоров’я. Залишайте заявку на сайті та турбуйтеся про своє ментальне здоров’я.

_Публікація підготовлена в межах реалізації проєкту ПРООН

«ЄС за діалог: Зміцнення стійкості України для реагування на нагальні потреби центральної і місцевої влади, а також населення, що постраждало внаслідок війни» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам чи упорядникам видання та необов'язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агентств ООН.